Як добре це, коли з душі
Крізь сніговії та дощі
Росте любов, мов первоцвіт,
Наповнює красою світ
І на тонких своїх плечах
Тримає мир, торує шлях
Планеті-мамі до добра,
Теплом промінить з-під ребра.
І зле, як в нутряній оселі
Так пусто, сухо, як в пустелі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818308
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.12.2018
автор: Крилата (Любов Пікас)