-Ти не можеш постійно мовчати!
Це вже крик відчаю. Її крик, тієї, яку так кохаю.
Що сказати? Мовчати важко, але я зможу, я мовчатиму, щоб слова не зруйнували крихку конструкцію нашої цілісності. Краще не дозволити переконатися, що та єдність може виявитися тільки уявною.
Вона йде. Але поки тільки в іншу кімнату, залишається поруч, мовчанням. Так краще, тиша охоплює відчуттям безпеки.
Чому ж тоді так болить? Невже цей захист лише ілюзія?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818391
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.12.2018
автор: Траяна