Цвіти - Україно!
Як квіти розмаю!
Красуйся синами,
пишайся людьми!
Бо через них -Бога!-
я славити маю:
І нині, і прісно-
на вічні- віки.
Ганка Поліска
МЕНІ СУДИЛОСЬ
Мені судилось про Україну
День і ніч співати.
Поки й духу мого стане
Її прославляти.
Щоб світили в небі зорі,
Море вирувало;
Про Україну , мою рідну,
В хвилях вигравало.
Щоб мої ліси й діброви,
І поля з хлібами
Гомонілись про Україну
В честь Божої Слави.
Якби мені звуки світу
Докупи зібрати.
Щоб достойно Божу Матір
В піснях прославляти.
Разом з нею Україну,
Верховини, гори.
Думи мої. думи мої
Линуть у простори:
Як заможні українці,
В світанкових шатах,
Хвалу в небо посилають:
Багатші багатих.
Україно! Ти - єдина мені в світі мила!
Розцвітай премудрістю! Єдність-твоя сила!
22 .08.2001р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818422
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.12.2018
автор: Ганка Поліска