НАМ МАЛО ВЕСЕН ВІДМІРЯЛА ДОЛЯ

НАМ  МАЛО  ВЕСЕН  ВІДМІРЯЛА  ДОЛЯ
Нам  мало  весен  відміряла  в  житті  доля
Та  люба  знай  ,  я  одну  люблю  тільки  тебе.
О  скільки    листя  з  віття    зронила  тополя?...
Зійшлись  путі  злітати  у  небо  голубе..
З  кожним  днем,  все  більше  і  більше  тебе  люблю!
Кожну  вільну  хвилинку  думаю  про  тебе.
Закохавсь  ,залюбився  у  вроду  молоду,
Хай  закохані  серця  благословить  небо.
Готовий,  віддати  за  тебе  своє  життя,
Прийму  випробування,  які  дарує  доля...
Ти  мій  скарб  золотий,  сонце  ,і  ясна  зоря.
п'ю,з  келиха  щастя  почуття  у  любові.
Ти  моя  муза,  крилата  мрія,    надія...
Поруч  з  тобою,  серед  зими  тануть  сніги.
Ти  в  моєму  серці,  цвітеш  -квітко  леліє.
З  далеких  доріг  у  казкових  снах  мене  жди.  .
М  ЧАЙКІВЧАНКА.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818473
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.12.2018
автор: Чайківчанка