Він так насипав, мов обняти захотів

Я  забираю  сніг  з  очей  твоїх  і  брів,
Він  так  насипав,  мов  обняти  захотів,
А  я  ревную,  проганяю  хитруна,
І  щось  тихенько  нам  підігрує  струна  …

Я  топчу  сніг:  ну  що  ти  знову  наробив,
Я  тут  писав,  а  ти  байдуже  насніжив,
Тепер  не  знайду  вже  старі  свої  слова,
Але  любов  в  мені  раптово  ожила́.

Мій  друже,  скільки  хочеш  тут  тепер  сніжи,
Ти  хоч  і  сніг,  але  тепло  нам  бережи.
І  обіймала,  і  морозила  зима,
Але  я  знаю:  десь  живе  вона  …




адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818534
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.12.2018
автор: Дружня рука