Розгойдався обрій.
Вкрився брижами
і раптово
світ мій поночів,
міжвіконням хриплим
і засніженим
брязкають
сріблясті дукачі…
Кажеш стихла,
стала безголосою...
Бо слова
не зняти із орбіт,
місяця із неба
не випрошую
він натільно,
завжди..
у Тобі.
Може, захворіла
аритмією?
- «Вам, американо
з молоком?»
Серце зодягти
в броню не вміємо…
- «Ні…. сьогодні зимно...
з коньяком».
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=46cSksKVzzs[/youtube]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818535
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.12.2018
автор: Окрилена