Березневе тепло зрадливе.
Вдень то сніг, то виблискує сонце.
Коли тепло — душа радіє,
Невідлига — журба у віконце.
Люди теж з місяцями схожі —
хтось гарячий, як сонце липня.
Обпалити такий може,
і піде когось іншого гріти.
Хтось, холодно — сирий як лютий,
його важко комусь збагнути.
А глумливо — амбітний квітень
обіцяє: «Все буде — серпень!»
Ти до нього, а він вже зквітнув,
і як січень — холодить серце.
—Який серпень?! Уже он жовтень!
Я — вагомий, у мене справи!
Листопадом заплаче осінь…
Серпень був! Та його забрали.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818592
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.12.2018
автор: Tanita N