Дві сніжиночки лапаті
На долоньку сіли Наті.
Ната мовила: ,, Дива!
Кожна з них, дивлюсь, жива!”
Усміхнулися сніжинки
І злетіли мов пушинки.
Ната мовила: ,, Дива!
Кожна з них, дивлюсь, жива!”
Чудесія, чудесія,
Хто це з неба снігом сіє?
Ната мовила: ,, Дива,
Сніг у ситі ожива!”
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818617
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.12.2018
автор: Світлана Петренко