Шануй ,все... що дає матінка природа!
квітучий гай ,Діброви і зелені ліси....
вдихати, у квіт ... яка то насолода?
ти немов у раю, як шелестять ясени.
Хто вам дав право знищувати природу?!!
рубати віковічні дерева з коріння.
Звідки взяли таку без халатну моду?
чиї ви діти , якого роду насіння?
Чи ви посадили ,хоч одне деревце?
дуба ,граба ,клена, сосну, а чи ялицю?
Знайте, вони тримають повінь все живе...
та із далеких країв зустрічають птицю.
Терпить ,і мовчить мій народ лиходію....
і не бореться, з ними набравши в рот води.
Бензопила ріже -майбутнє надію!
за долар, євро везуть у далекі світи.
Довге віття стримує ураган вітри,
а листям звірі утеплюють нори свої.
Людино, якої шкоди завдаєш ти?
стогне земля -це її скарб- надра золоті.
Присвоїла людина- всю велич Бога,
привели , до влади і сіла на трон царя.
Все гребе, все мало - а душа небога ...
ранить ,живе серце... і у дерев є душа.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818642
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.12.2018
автор: Чайківчанка