Хризантеми в снігах…
Білий сад, тихий сон, срібна містика…
До прозорих мисливців пристанеш нарешті, і край…
На долоні твоїй помаранчева казка не вміститься.
Опівнічне мереживо
шириться серцем – ридай…
…не зрікаєшся крил.
Ніби й берег обіцяний світиться.
Та без тебе шасі від землі відриває літак.
… і не знаєш куди – чи до сонця тобі? чи до місяця?!
……….чи буває отак?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818688
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.12.2018
автор: гостя