Вася з Подолу

Цвів    Подол  тою  весною
Мила  видалась  вона
Милувавсь  Василь  красою,
Із  трамвайного  вікна
     ***
Та  красою  не  природи,
Не  рекламой  на  стовпах,
А  красой  дівочой  вроди,-
Тих  що  йдуть  на  каблуках
       ***
Йдуть  красуні  молоді
Гарно    на    Подолі
Він  бував  там  ще  тоді,
Як  навчався  в  школі
     ***
Але  зараз  все  не  так,
Нові  скрізь  крамниці,
Не    цікавлять,  аж  ніяк…
Бо  миліш  дівиці
     ***
Йде  одна,  і  він  прозрів…
В  серці    жар  палає
Стільки  міст  він  об,їздив
Там  таких    не  має…
     ***
Бачив  Вася  і  Берлін
І  Софію  й  Прагу,
Нічо    зовнє,  й    не  кретин
Проявив  відвагу
     ***
Задививсь,  і  що  ж  такого,
Ледь  не  збив  його  трамвай,-
Від  вагона  причепного  –
Вмить  відскочив  він  на  край…
     ***
І  за    нею,  по  Подолу
В  ріднім  Києві  там  сям
Йде  за  ней  не  по  приколу,
А  із  першим  почуттям
     ***
Житній  ринок    зустрічає
Ряд  насіння  й  цигарок
Що  робити  Вася  знає,
Та  до  фруктів  робить    крок
     ***
Взяв    Налив,  чи  Сіміренки
Світлих  яблук    кілограм,
Не  було    тоді  проблемки
Все  постити  в  інстаграм
     ***
Йдуть  на    березі  -на  правом
Сонце    й  небо  височить,
Попереджено  мінздравом,-
Фрукти  з  ринку    треба  мить!
     ***
Порівнялись    в  переході,
Посміхнувся  він,  Прівет,-
Вам  помить  каже  в  нагоді  –  
Ткне  на  фрукти,  й  на  бювет
     ***
Є  хвороб  каже  немало,
В  інфекційній    не  була?
Каже,-  іду  я  з  вокзала,
Зголодніла  і  взяла…
     ***
Далі    все  мов  з  кінострічки,
Ніс  пакета,  обіймав…
У  Дніпра  у  милой  річки  –
Палко  губи  цілував
     ***
А    ім,я  та  не  сказала
Та  і  він  забув    спитать
Двох  їх  пристрасть  накривала
Що  ще    треба    відчувать….
     ***



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818773
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.12.2018
автор: m@sik