Тобі без мене добре? То живи.
Вдягай на душу вечори і ранки.
Я каву... Ну... У дві ще філіжанки
Сьогодні зранку... Я... Тепер... На Ви
З тобою буду...Навіть у думках.
Зчужілі душі в Всесвіті настільки,
Що!..Нічого. Вибач. Видно, це на стійкість
Мене провірив Бог. І на руках
Я Божих засинаю. І живу.
Я виплакала сльози. Їх немає.
Тепер уже весь біль кудись зникає.
А я любила зИму дощову.
Я з Боженьком усе переживу.
Відочка Вансель
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818813
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.12.2018
автор: Відочка Вансель