приходить день,
який усе міняє
і настрій,і надію,і любов;
цей день у чорне людей одягає,
у смуток повертає знов.
цей день ,коли приходить холод
і мурахи біжать по спині,
та цього тобі не зупинить-
тоді життя обривається нить.
і ми втрачаєм близьких коханих нам людей
і не побачим більш ніколи
найрідніших нам очей.
жила людина,
тішилась життю,
думками віддавалась майбуттю .
і враз,все перевертається
саме те ,що ніколи назад не повертається.
людина молода чи вже і старша,
не важливо жінка чи чоловік
та підуть вони з життя на вік.
і сльози ,і сум не допоможуть,
час назад повернути не зможуть.
скільки слів не сказаних
відправились у забуття,
коли людина пішла із життя.
спішіть казати все ,що на душі
спішіть любити то нестями,
хто ж зна ,що завтра буде з нами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818820
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 24.12.2018
автор: Dory