І вдвох несила, і окремо
На роздоріжжі самоти,
Бо ми – не ми. Це вічна тема,
І вбрід її не перейти,
Хоча давно на мілководді,
Де задихаються слова.
І мінус за вікном сьогодні
(А вчора ще було плюс два).
І, змерзлі, силкуються пальці
В’язати наново вузли,
Та ми – не ми. Без варіацій.
І сніг – як попіл у зими…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818840
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.12.2018
автор: ptaha