Вибрики моветону

                                                                         ([i]лімерики[/i])  
 ***
А  на  долину  падає  туман  
і  де-не-де  линяють  силуети...
Які  сюжети!  
А  які  поети!?...  
...оцінюють,  –[i]  о,  знову  графоман[/i].

***
А  у  нашій  оселі  тепло...  
Не  кусають  ні  оси,  ні  мухи...
Засинає  село,  
не  тупіє  стило,
а  поезій  –  ні  слуху,  ні  духу.

***
А  вчора  на  високому  горбі
 свистіли  раки...  і  лунало  соло
брехні  по  колу,  
та  ніхто  ніколи
у  цьому  не  признається  собі.  

***
А  у  затоку  Лети
Харон  везе  поета
за  виданий  у  пресі  кондуїт,
за  недолугу  мову,  
за  язикате  слово
і  за  орієнтацію  в  Аїд.  

***
А  на  мирні  дії
мають  ще  надії
я  і  ми,  і  він-вона-воно...
Та  за  лаври  Музи
і  корону  туза
пера  ще  ламають  все  одно.  

***
А  на  нашій  сцені
є  поети  чемні,  
є  і  неотесані,  таки.  
Є  й  такі  учені,  
що  за  теревені
їм  би  прищемити  язики.  

***
А  що  кому  –  і  сам  не  доберу.
Ні  се,  ні  те.  Катюзі  –  по  заслузі.
Колегам  по  перу
я  носа  не  утру.  
І  як  тоді  не  співчувати  Музі?  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818956
Рубрика: Поетична мініатюра
дата надходження 25.12.2018
автор: I.Teрен