Вдивіться у їх щастя... сьогодні воно розбилося на мільйони осколків... назавжди!!!
Сьогодні не стало Євгена. Він отримав поранення в голову у Кримському. Ще намагався боротися за життя, втім, Господь вирішив взяти Євгена у цей святковий день до Себе в небо....
Їхнє дитя ніколи не побачить свого татуся, не обніме і не пригорне. Боляче, дуже боляче...
НЕ ВІДПУСКАЙ
Не відпускай, прошу - тримай сильніше,
Кричить душа, благає біль навзрид,
Коханням доторкнись мене тихіше,
Застигла куля мріями навзрив.
Не відпускай - чи холод, чи морози,
Чи смерть, чи гріх, чи віра в чудеса,
Тримай в руках, мов птаху, наші грози,
Моя душа летить на небеса.
Прости кохана - тут згубився ранок,
Завмерлий подих холодом ятрить,
Тут ми залишим наш сумний світанок -
Згоріла мить, остання наша мить.
Синочку скажеш - батько, сокіл в небі,
А якщо донечка - то Янгол угорі,
Прости любове... плакати не треба -
Моє кохання зріє у тобі...
(С) Леся Утриско
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818972
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 25.12.2018
автор: Леся Утриско