Чи є той рай земний І де його шукати?
Далеко,близько він, чи це свідомості пейзаж ?
Чи є те місце де я зможу не блукати
Відкрити свою душу, чи це все-міраж?
Ріка думок тече як час у невідомість
Пізнання світу це нелегкий шлях
Не раз я принижав гріхом свою свідомість
І вкотре ждав на зперехресті-опустивши стяг
Я кляв весь світ, себе , незрозумілу долю
Коли не бачив просвіту в журбі
Неначе добровільно я прийняв неволю
Був як дитина що згубилась у юрбі
Та час біжить, до мене невблаганний
Я підіймався, падав, й підіймався знов
Прийшло прозріння -подарунок Богоданний
І я себе в твоїй любові віднайшов !
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819002
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.12.2018
автор: skif.art