Незміримі, несходимі,-
і дороги, і поля,
вкриті білими снігами,
бо ж зима, то є зима...
За морями, за лісами,-
ті сніги вітри метуть,
та ще й хмари над полями,-
набурмосині пливуть...
Вітри віють, вихри крутять,
навівають хмуру лють...
До будинків усіх тулять
невгамовну зими суть...
І колишуть, й присипають,-
все навколо злі вітри...
Вони спокою не мають,
божевільної пори...
Ось і грудень йде до краю,
є в зими свої права...
Січень й лютий ще покажуть,-
зими норов і права...
Час збіжить, це кожен знає,-
відійде і ця зима...
І веселками заграє,-
переможниця весна...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819044
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.12.2018
автор: геометрія