Усе навкруг закутане снігами,
Зими давно такої не було,
Як добре свято зустрічати в мами –
До неї завітати у село.
Різдвяний вечір, прибрана хатина
Із вікон сяйво падає навстріч…
У Святий вечір кожен з нас - дитина,
Літа на мить скидаємо із пліч.
І спогади, як на Різдво гостинці:
Там на ялинці - мамині коржі,
На сірнику горішок у сріблинці,
А вікна – дивовижні вітражі.
А біля ліжка гілочка ялинки,
На ній цукерка сяє і манить.
І ланцюжки з паперу і сніжинки…
Благословенна Богом - свЯта мить.
Обтрушує від снігу ноги тато,
Несе у хату оберемок дрів,
Щоб у морози тепла була хата.
Під образ дідуха для врожаїв.
А мама, розрум’янена від печі,
Виймає довгождані пироги
І щедро наділяє їх – малечі –
Дитинства незабутні береги…
06.01.2015р. Надія Таршин
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819066
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.12.2018
автор: Надія Таршин