Печінка наповнилась жовчу.
Кров в згустки скипається в венах.
Осліпла, більмо з’їло очі,
Від думки, що в’ється шалено.
Пронизує шпичками скроні,
Закручує в кожному нерві,
Морозить то жарить долоні.
Став мозок благати перерви.
Поставила руба завдання:
Цей стан свій в епітети вбрати,
Зануривши в стиль римування,
І ритму тримати стандарти.
Не зовсім, але відпустило.
В труді віднайшлася відрада.
Розтанула думка, зомліла.
Сховалась примара горбата.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819137
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 27.12.2018
автор: Пісаренчиха