Зірки по різному вмирають:
Одні сліпуче вибухають,
Поширюючись на трильйони
В космічний простір кілометрів.
А інші - тихо загасають
І ледь про себе сповіщають,
Розклавшись на багато спектрів,..
Зірки по різному вмирають!
Є карлики, а є гіганти,
А є, немов страшні мутанти,
Що поглинають все собою
І звуться « чорною дірою »!
Ось так і люди, мов ті зорі:
Є жалісливі, є суворі,
А є міцні, мов тії грати -
Та всім однако помирати.
І все закінчать епілогом,
І всім стояти перед Богом,
І дати відповідь душею,
Чи був для когось ти зорею?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819166
Рубрика: Духовна поезія
дата надходження 27.12.2018
автор: Протоієрей Роман