* * *
Є у мене перлина
від неї світу удача
наставимо вуха
чим краща людина —
тим менше її бачать…
лимони на згір’ях вухатих
квадратики мов папірці
напхати?
напхати прецінь
не думати подвиг, а — знати
дитятко з ясел все бачить
і час навколо мантачивсь
вічність хто бачить?
як рождавсь — хто бачив?
спливає глинолюдина
на обпіку — вічність-дитина
і в серці моїм перлина
піч-печера і людина плаче —
хто бачив?
святе чудо рождення людини
6.12.2009
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819259
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.12.2018
автор: Шевчук Ігор Степанович