В смітнику зів'ялі квіти
Немає чому радіти
Немає чого хотіти
Дурні усміхнені діти
Доношою сорочки брата
Лавандовий запах м'ята
Вдаю що забув про тата
Маленька жовта кімната
Здрібніла душа в поета
Де моя сигарета
Де мій наставник О
Сумно попиває вино
Всеодно
Люблю Її ніжні крила
Сніг на сірих схилах
Мені не потрібна сила
Сонячна в моїх жилах
Дідусь з бабцею щоб не тужили
Я хочу щоб вони вічно жили
Щоб залишались поряд зі мною
Щоб стояли за моєю спиною
Щоб ніколи не плакала мати
Я буду їй тихенько співати
Буду шукати не потрібну роботу
Максим третього сорту
Оцет з очей не хочу спати
Де всі мої друзі пірати
З ким було кльово втікати
Разом забували ридати
Дурні усміхнені діти
Немає чого хотіти
Немає чому радіти
В смітнику зів'ялі квіти
Присвячено тим кого люблю...
Дорожіть часом бо й він в'яне
27.12.18 © Стася
(Максим Стаськів)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819367
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.12.2018
автор: Моряк