Ой, та любов — любов юнацька,
Мрій мелодійний передзвін…
Обом їм тільки по шістнадцять –
Вона — красуня, красень — він.
Такі захоплено-мрійливі
Серед замріяності трав —
Їх поки не торкнулись зливи,
Їх фатум поки не карав…
Їм час хвилини щастя числить —
За руки взявшись, ідучи,
Несуть кохання — чисте-чисте,
Не заплямоване нічим.
..Воно згорить — згорить зненацька
Під час життєвого піке…
Ох, те коханнячко юнацьке —
Непорівняльне … Й нетривке…
© Володимир Присяжнюк
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819417
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.12.2018
автор: Володимир Присяжнюк