Ми всі у білому полоні,
Він мовчазний, він крижаний.
Занурюю у сніг долоні,
Ховаю дотик свій німий...
Минай мене, допоки можна,
Бо далі - сонце у вогні.
Бо далі - погляди тривожні,
І серце навпіл у крові...
Ми всі у білому полоні -
Повільні сни дарують час...
Та чи приспати можна долю?
Усе вже обрано за нас?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819487
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.12.2018
автор: Аліна Чиж