Небо вкрили зірок міріади,
переповнився перлами дзбан –
застилає долини, левади
той Чумацького шляху туман…
Місяць котиться чинно над лісом,
володіння обходить свої,
де смерічок заточені списи
переходять в діброви й гаї.
Тихо всюди, ні тріску, ні свисту,
лише днина остання сплива
і тихцем по опалому листу
новорічні мандрують дива…
30.12.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819502
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.12.2018
автор: Олександр Мачула