Із глибини захованих століть,
Поміж рівнин і пагорбів лісистих,
Велична й горда, в бульбашках-намисті,
Ти плинеш і дивуєш білий світ.
Мов у лагуні срібно-голубій,
Купає сонце руки променисті
У водяній розгойданій колисці.
Нема тут місця суму чи журбі.
П’янію я тут, ніби від вина,
Під шепіт верб, що спатоньки не хочуть.
На тлі святої зоряної ночі
Ти, Десно, неповторна дивина.
24.12.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819566
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.12.2018
автор: Ганна Верес