[i]Сьогодні я вирішила порушити правило Стівена Кінга, який казав, що справжній письменник має мати дві чернетки, де записуватиме свої думки для подальшого опублікування. Вирішила писати так, як є. Чесно, без фальші, без мільярдного переписування.
Незнайомцю,
через декілька годин ми з тобою побачимо по телевізору чергове привітання президента, а потім бій курантів, під який ми з тобою будемо загадувати бажання...усе типово й не цікаво.
цього року Новий рік для мене не пахне чудом і чимось святковим. В цей раз я хочу закутатись в теплий плед і так заснути...але побачити поряд з собою тебе.
Тебе, який буде посміхатись наймилішою посмішкою і пальцями перебирати моє ламке волосся, а потім гладити сухі від морозу щічки. І я прокинусь від відчуття чогось рідного, а тобто від тебе.
Нехай цей рік буде саме нашим, нехай оті слова, які були написані у листах здійсняться, нехай твої очі зловлять мене у натовпі й ніколи не відпускають.
Хоч цьогоріч в чудо я мало вірю, але маленька частинка мого наївного серця сподівається на щось чарівне.
Любий,
загадаймо однакове бажання..
я про тебе, а ти про мене)
Домовились?
Тоді до зустрічі в наступному році
З любов'ю,
Твоя.../i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819710
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.12.2018
автор: дівчина з третього поверху