Була чесна дівка Міла -
Ще не зналася з коханням,
І брехати теж не вміла
(Було гарне виховання).
Молода, струнка, вродлива,
Виявить до всіх турботу,
То ж не було того дива –
Взяли зразу на роботу.
Лев Ісакович - начальник,
Міла - в нього секретарка,
І хоч шеф людина груба –
Фірма ця тримає марку.
Міла зранку вже у шефа:
(Не питає: «Як Вам спалось?»)
-Тут до Вас стоїть вже черга,
Ще з учора записались.
-Може вони в інший офіс?
(Відірвавсь від Інтернету)
-Ні, до Вас, бо всі питають:
-Цей козел у кабінеті?
Вчора всі вони кричали,
Аж доходило до сварки:
-Коли буде ця скотина?-
Доповіла секретарка.
Тоді шефу пояснила:
-Співробітники всі знають:
Бараном, козлом, придурком
Тільки Вас так називають.
Хоч би хто сказав, чи мовив:
-Лев Ісакович у себе?
Тільки й чуєш: -Тут падлюка?
Та йому в тюрму вже треба!
Так начальника вже зранку
Секретарка здивувала,
З цього дня ця чесна Міла
Тут уже не працювала.
Дівці думать не завадить:
Щоб приносить гроші в хату -
Треба вміти шефа гладить,
А де треба - то й збрехати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819784
Рубрика: Гумореска
дата надходження 01.01.2019
автор: Катерина Собова