Дорга в гору-таке повинно буть життя,
щоб було все в житті ще й каяття.
І роблячи наступний крок в житті,
не вихваляйся всім що ти на висоті.
Коли хтось вибився з сил і десь присів,
допоможи йому і не кричи що допоміг-усім.
Якщо не так щось ти не повертайся,
з гори життя до низу не спускайся.
Крокуй у гори-голим,босим чи як вже є,
прислівя чув-не все отак буде.
Можливо той що був колись знеміг,
тебе знайде й віддячить за те що допоміг.
І кожен день що життя прожив,
це крок у гору ти зробив.
Тому крокуй упевнено й візьми підмогу,
кохана жінка,рідні діти-на помочі будуть у всьому.
Коли піднімаєшся у гору а є підмога,
повір це вже для тебе нагорода.
Ось так щоб всі завжди і крокували,
і тяжку ношу на плечі небрали і іншим її не пакували.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820041
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.01.2019
автор: Бабич