Не зарікайся не любить,
Склавши обітницю при гробі.
Душі позволь лишень на мить
Не підкоритися утробі.
Приречення на самоту
Іде з середини єства-оселі.
Можливо він знайшов оту,
Для неї відчинивши двері.
Слова покути вже намарні…
Вони як прихисток руїни,
Мов залишки посухи в океані,
Загублені ключі від посаг-скрині.
08.01.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820070
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.01.2019
автор: Нака Шер