Маленькими кроками я наближаюсь до тебе.
Моя територія. Ти мій причал, мій берег.
Всі мої мапи ведуть до твого сердЕнька.
Я обійму тебе ніжно і поцілую легенько.
Сонце сідає. Фарбами бавить небо.
Нам з тобою, крім нас, як цілОго, нічого не треба.
Ти мені посміхаєшся очами своїми й вустами.
Ти лікуєш мене, як в дитинстві цілунок мами.
Ти торкаєшся ніжно, як метелик торкається квітки.
І з тобою так тепло, ніби ми завжди влітку.
Ти відверто радієш, як може тільки дитина.
Я кохаю тебе за все! Я люблю тебе без причини...
Ти мій хлопчик, мій милий котик, ти — цілий світ.
Ти залишив в моїй душі незгладимий слід.
Я не можу собі уявити без тебе й дня,
Тож не кИдай мене, прошу...
НавікИ твоя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820229
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.01.2019
автор: Анна Вітерець