ХВАЛА ЗЕЛЕНСЬКОМУ - 2

Панство!
Пані  і  панове!
Колеги  і  колежанки!

По  новітній  європейській  класифікації  я  є  стара  людина,  бо  маю  надію  через  декілька  місяців  відмітити  83  роки.  Непомітно  прийшов  до  цього.  Там,  у  минулому,  у  мене  було  карколомне  життя,  переповнене  спілкуваннями  із  дорогими  мені  людьми.  Мій  єдиний  друг  з  часів  юнацтва  Давид  Гінзбург  приєднався  до  Більшості  30  років  назад,  а  потім  непомітно  та  планомірне  почали  іти  Туди  інші  з  кола  моїх  спілкувань  і  от  я  усвідомлюю,  що  залишився  сам.  Маю  4  сина,  але  тільки  з  одним  у  нас  повне  порозуміння  та  щире  спілкування,  наповнене  повагою  один  до  одного;  маю  4  доньки,  але  тільки  з  двома  маю  пунктирне  спілкування  і  до  певної  міри  порозуміння  та  взаємоповагу.  Таке  життя.  Претензій  ні  до  кого  не  маю.  Але  все  це  мене  примусило  навчитися  жити  в  одинокості  і  навіть  отримувати  від  цього,  як  то  кажуть,  кайф.
Я  працюю  фізично,  продовжую  малювати,  писати  вірші,  інколи  якусь  прозу,  мати  Контакт  і  отримувати  Знання  (адже  я  є  «просунутий»),  щось  для  себе  проектую  (бо  архітектор),  роблю  дизайнерські  вироби,  останнім  часом  навіть  маю  двох  поважних  і  талановитих  учнів,  Останні  десятиліття  займався  системною  аналітикою,  в  тому  числі  і  Сенсорним  аналізом,  навіть  певний  час  виконував  це  офіційне.  
Таким  чином  я  активно  живу,  хоча  і  маю  за  плечима  5  катастроф  руйнації  шлюбів,  один  криз  і  два  інфаркти,  але  головним  полем  моєї  Сублімації  є  Інтернет,  який  я  називаю  Мережею.  У  цьому  вже  майже  безкрайньому  Океані  Інформації  виловлюю:
- Суто  реальні  підтвердження  тих  Знань,  які  я  Отримав  по  Контакту  починаючи  з  1990  року  і  понині.  Це  така  насолода,  коли  бачиш/читаєш,  що  інформація,  яка  була  отримана  в  цей  термін  і  яку  я  сприймав  як  гру  Розуму,  має  суто  реальне  підтвердження!
- Прояви  Нового,  яке  буде  реалізоване  в  Прийдешньому,  а  зараз  воно  сприймається  як  фантастика,  чи  як  кумедність,  чи  навіть  ніким  не  помічається.  Робиш  порівняння  в  межах  лагу  за  5,  а  інколи  і  менше,  років  і  радієш,  що  не  втратив  здатність  аналізувати.
- Закономірності  подій  у  розвитку  Людства.  При  цьому  є  радість  виявлення  і  розуміння  та  біль  від  незворотності  жорстокого  розгортання  цих  подій,  а  те,  що  це  відбувається  «малою  кров’ю»  полегшення  не  дає.  Хоча  тепер  я  і  вельми  спокійно  сприймаю  це.

Я  не  займаюся  передбаченням,  хоча  і  проходив  під  час  Навчання  цей  курс,  тому  що  знаю,  що  події  відбуваються  як  відповідь  на  певні  Обумовленості.  Саме  так  я  і  сприймаю  зараз  те,  що  вже  можна  назвати  «Феномен  Зеленського».  Поява  цього  феномену  закономірна.  Це  міг  би  бути  «Феномен  Вакарчука»  (може  ще  і  появиться)  чи  по  імені  іншої  людини,  але  Обумовленість  вимагала  появу  такого  феномену.  Чому  феномену?  Про  це  і  хочу  розказати  далі,  як  я  це  бачу.

Не  агітую  за  Зеленського.  У  ФБ  я  бурхливо  реагую  на  всі  інформаційні  буревії,  але  коли  перед  Новим  роком  розмістив  свою  провокацію  «Хвала  Зеленському»,  то  вже  старався  бути  максимально  безпристрасним.  Чи  вдалося  мені  це?  Не  знаю.  За  ці  лічені  дні  нового  року  вже  відбулось  багато  подій  і,  вибачте,  так  хочеться  їх  проаналізувати!  От  і  займюсь  цим.  А  для  заставки  пропоную  вам  пригадати  роль  в  Історії  Польщі  Станчика,  якого  так  майстерно  намалював  Ян  Матейко.
03.01.2019

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820247
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.01.2019
автор: Левчишин Віктор