Подивись мені, люба, у вічі
і відверто усе розкажи:
чому згасли зіниць твоїх свічі,
як дісталась цієї межі…
Чом потухли іскринки кохання,
все накрила жури пелена,
і ковтала слова ти останні,
а між нами ставала стіна?.
Ти повідай нарешті, кохана:
«Напівзваба – то майже не гріх
і в очах твоїх, птахо жадана,
бачив я лише відблиск своїх?.»
05.01.2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820295
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.01.2019
автор: Олександр Мачула