Завжди усе по-особливому,
У тобі все безмежне і близьке,
Ти любиш чорне, але наче в білому,
Складне усе, а придививсь: пр[b]о[/b]сте.
Лечу собі думками – крилами,
Для них кордонів не придумав ще ніхто,
І обрії стають щасливими
Від квітів ранніх пелюсток.
Схилилась на плече до милого,
Волосся розлетілось по лиці,
Такою доброю, такою силою
Сльоза щаслива збігла по щоці …
І як тепер тією хвилею
Усе життя заповнило мені,
Як важко бути іноді людиною,
[b]Я[/b]к важко берегти своє в собі …
Вона буває дуже швидкоплинною -
Та панна у вінку з весняних трав,
Хмільно́ю, грі́шною і навіть безупинною,
Із повеней стрімких, з німих заграв …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820328
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.01.2019
автор: Дружня рука