І ніч стоїть сувора і бліда,
І чорний лебідь якось прилітає.
З’являється нізвідки, мов біда,
До хати, що була сьогодні скраю.
А хтось подумав: «Бач, не вбереглись!»
А хтось зітхає: «Вибачте, не знали…».
До хитрих нас прийшов хитріший лис,
І поділив по-братськи наше сало.
Прокинувся? Проблимався? Стривай!
Затихнуть в серці вогняні вулкани!
Весна прийде – засяє небокрай,
І чорний лебідь поспіхом розтане…
І все, що ти очікував, прийде
Дощем чи снігом, може, сонцепадом…
Сприймай усе, що з долею гряде –
Велику дружбу і підступну зраду…
Піщинку кожну всесвітом побач!
Пташину кожну - вісницею раю!
А захотілось плакати – заплач,
Тоді твоя не буде хата скраю!
І ніч стоїть сувора і бліда,
Хоч чорний лебідь оминув оселю,
Постіль сьогодні стелить не біда –
Тепло надії нам сьогодні стелить!
04.01.2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820400
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.01.2019
автор: RedkaSM