Пригадалося літо
В час Святого Різдва,
Грають барвами квіти
Там на килимі трав.
Ще під горою зриться
Й блакитне джерело,
І грає і іскриться
У нім вода мов скло
Над ним Марія Діва
Провісниця життя,
Тримає на колінах
Малесеньке дитя.
Вода джерельна плине
Поміж сади тече,
І дивне світло лине
З Маріїних очей.
І з неба світло світить
Лишає дивний слід.
Пють пелюстками квіти
Небесний сонця мід.
Парище.
2019р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820550
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.01.2019
автор: Мартинюк Надвірнянський