Не плач, моя нене,
Краплиною з неба…
В долоні твої я дощем упаду.
У сни ще не раз я прилину до тебе
Й у Бога здоров'я тобі попрошу.
Ти злих ворогів не суди, моя нене,
Не винні, що серця не мають вони.
Тобі ще матусю, життя своє треба
Для діток моїх зберегти.
Ти виховай внука, таким же як сина,
Справжнісіньким сином своєї землі.
Ти виховай внучку, струнку як калина,
Щоб вірно любила країну свою.
Дружину мою, рідненька матусю,
Люби її так, як ти любиш мене.
Вона тобі, нене, подарувала онуків,
Люби її, мамо, й все горе мине.
Прости, моя нене, що я провинився,
Під кулі пішов…Ти благала: «Не йди!»
Ти знаєш, матусю, патріотом родився,
Не зміг не любити, не зміг не піти.
Не плач, моя нене,
Краплиною з неба…
В долоні твої я дощем упаду.
У сни ще не раз я прилину до тебе
Й у Бога здоров'я тобі попрошу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820586
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 08.01.2019
автор: Romashe4ka