Садок вишневий коло хати
життя примусило продати.
Одні під вишнями поснули,
а інші з клубу пяні сунуть.
Плугатарі плуги пропили,
лишили в барах все,що вміли.
Хтось висне днями в інтернеті,
заклеївши себе в конверті.
А хтось продав себе спокійно
і вже тепер нема людини.
забувши про духовні речі…
Самих себе штовхаєм в печі ,
купуємо нові мобіли,
та тільки правду схоронили.
Садка не стало, є паркани.
Природу гроші нагло ранять.
А мати з пивом коло діток
вдихає дим, тримає літр –
і соловейко сліз не стримав,
упав із гілки та й загинув…
Жбурляє в жар країну нашу,
ми ложками черпаєм кашу,
яка давно вже зіпсувалась…
Життя зламалось, ми зламались…
Садок вишневий коло хати
безжально знищили примати,
Хильнув горілки знову тато,
отримавши малу зарплату.
Садок вишневий коло хати
пришли чужинці відбирати.
І той, хто вчора мав за брата,
Сьогодні – в серце автоматом.
Садок вишневий коло хати-
Війна, брехня, бої, солдати.
Міста приречені палати,
Країну програють у карти...
Садок вишневий вже палає,
надія стогне, помирає..
І люди у ліси тікають,
садок вишневий покидають…
Хто спинить це? Хто скаже «ні»?
Хто виростить нові дерева?
Садок садити знову треба
і воскресити власний рай.
Не спи, не спи, не засинай...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820762
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 09.01.2019
автор: Miha_Poetry