Чого ж ти, що ж ти...
Веселися, радуйся!
Хотіла болю цього...майже
просила вдарити щобИ
відчути знову, як болить
затерпле місце у душі...
щоб знову туга і вірші,
лиш не морози пустоти...
терпи й радій.
Зрости й впусти.
Чого ж завила вовком ти?
То вже не втома, не біда...
і все, що вибрала сама
лиш доля... сулить чи судить,
робити рани - не студить,
та їх нема...
нові рубці.
Що ж слід солоний на щоці?
Все ж посміхнешся
в глиб долонь:
Палав та... не спалив вогонь
затерпле місце у душі
що живить тугою вірші.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820789
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.01.2019
автор: Яна Бім