До Любові вершин

     
Ми  кочуємо  тут
по  шляхах  провидіння,
все  ж  в  роках  проростуть
колоски,  що  для  сім'я.

Хоч  ціна  й  дорога  –
добувати  крізь  браму
в  цих  життя  берегах
злато  Істини  з  шламу.

Крізь  прозорість  душі
і  сердешні  стежини
до  Любові  вершин,
там  де  Совість  не  гине.

Тож  за  Правду  стоять
в  цьому  світі  не  чистім.
Світлу  вічно  сіять
у  Христа  заповіті.

січень  2019р.
Різдво  Христове

http://serafim.com.ru/site/nstr_16_1.html

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820833
Рубрика: Вірші до Свят
дата надходження 10.01.2019
автор: Променистий менестрель