На базарі люд голодний,
Гай , дивився скільки міг.
А по тілу піт холодний,
За халяви сипле сніг.
Сніг цілющий до врожаю,
То ж гуляє хай пурга.
Люд торгується, вражає,
Бо ж й копійка дорога.
Все копишиться, вирує,
Паром дихає земля.
Мудро світом Бог керує,
Метикую собі я.
Метикую я бо мушу,
Бо така тепер доба,
Люди – душі, а крізь душі
Проступає худоба.
Щось у мені каменіє,
То у холод то у жар,
Метикую я і зрію
Як торгується базар.
Парище
2019р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820946
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.01.2019
автор: Мартинюк Надвірнянський