Маленька спритна білочка в саду,
Янтарно-рижа, хвіст пухнастий, пишний,
А кінчик – білий, попри шерсть руду,
Немов сметанним соусом политий.
Хвіст набагато більший від звірка,
А лапки в білочки малі й короткі,
Зате міцні, – і хватка в них цупка,
Бо сильні пальчики і кігті гострі.
Вона між стовбурів дерев в гілках
Пересувається швиденько й вправно,
Рухлива, жвава і поворотка,
Непосидюча й надзвичайно гарна.
В тваринки зуби гострі і міцні,
І білка ними легко розгризає
Щонайміцніший жолудь чи горіх, –
Їх на зиму в гаях, садах збирає.
Із мешканців, що бачила в садах,
Найкраща ніжна білочка пухнаста.
Мені подобається білочка руда,
За нею я люблю спостерігати.
20.11.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820973
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.01.2019
автор: Martsin Slavo