Ти моя біда і панацея,
Перемога у чужій війні.
Але вдячний Богу і за це я:
Що слова складаю у пісні
Ти пожовклі очі листопаду,
Перший промінь сонця навесні
Хто тобі дав право це на владу
Керувати мріями у сні?
Ти моя найбільша таємниця,
Світла нитка темної душі
Хай усе задумане здійсниться:
Всі про тебе оживуть вірші
Ти моєї юності розрада,
Ти оаза, порятунок мій
Демони підштовхують до зради,
Тільки ти здаватися не смій!
Ти грайливе колихання вітру,
Що візьме колись і заштормить
Сотворив же Бог таку палітру
Котру люди знищили за мить
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821010
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.01.2019
автор: Тарас Слобода