Пережите назад не вернути,-
Це відомо усім і давно...
Що було, те не можна забути,
Скільки б часу з тих пір не пройшло...
Що призначено, те не минути,
Воно долею всім нам дано...
Оживає усе призабуте,-
Тиха вулиця й рідне село...
Там калина цвіла й відцвітала,
Зеленіли і верби, й садки,
Рідна хата, родина і мама,
Річка, берег й дитячі стежки...
Ми зростали, навчались, співали,
І на танці теж бігали ми...
Незалежність свою зберігали,
У майбутнє нас мрії вели...
Не злічити всіх зроблених кроків,-
Молоді ми були й запальні...
Здобували життєві уроки,
Не гіркі нам були й полині...
Живе в згадках все наше минуле,
Все частіше в думках і у снах...
Постаріли, та ще не поснули,
І навчились долать біль і страх...
Ще на успіх надіємось й радість,
Буде в нас ще і літо, й весна...
А життєва наснага і мудрість,-
Додає нам і сили, й тепла...
Пережите назад не вернути,
Нас чекають нові ще діла...
Справедливість пора повернути,
Й щоб закінчилась швидше війна...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821020
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 11.01.2019
автор: геометрія