Маленькі сніжинки кружляють, летять
Все в срібло вдягають навколо.
Річки і луги, і долини що сплять,
І гори, дерева і поле.
І чути, як серденько б’ється моє
Від царства казкового цього.
І погляд відвести мені не дає
Від дивного раю земного.
І сонце пробилось на мить поміж хмар,
Сяйнули яскраво сніжинки,
І я помолився за Божий цей дар
Життєвої книги сторінки.
Не знаю, як там, серед хмар в небесах,
Та знаю, – Господь мене чує.
І Він допоможе з'являтись в краях
Зима де казкова вирує.
Де весни приходять і літня пора,
І осінь з грибними дощами,
Де хтось народився, а дехто вмира
Злітає на крилах за нами.
09.01.2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821021
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.01.2019
автор: Валерій