[i]Щось людське загубилось у нас.
Мабуть треба в перший клас
знову вчитися писати,
рахувати і читати
Букваря Прекрасних істин :
чесності і доброти,
щирості і простоти,
та відкритості легкої.
Щоби цінності моральні,
як знання найбільш поважні,
залишилися назавжди
у дорозі непростій...
Певно я ще мрійник той,
і слова мої даремні,
старомодні, надто кволі,
опираються на коштурах,
бо живий якийсь Добряк,
на якому тримається світ.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821023
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 11.01.2019
автор: Мандрівник