ХВАЛА ЗЕЛЕНСЬКОМУ - 6. 3.



3.  Єврей  чи  жид.
У  спадок  від  часів  Царату  та  Советікусу  до  нас  прийшли  лайливі  визначення  різних  національностей  на  грані  матюків  –  кацап,  хохол,  чучмек,  людина  кавказької  зовнішності  і,  безумовно,  жид.  Ці  слова  є  атрибутикою  пересічних,  неосвічених  і  примітивних  людей,  але  при  потребі  їх  використовують  і  вельми  освічені  люди.  Тому  нічого  нема  дивного,  що  коли  пан  Зеленський  увірвався  із  своїми  новаціями  у  болото  українського  політикуму,  то  у  шквалі  істеричних  нечистот,  які  почали  падати  на  пана  Зе,  почало  використовуватися  і  слово  «жид».
Але  чи  є  пан  Зеленський  жидом?

Від  євреїв  у  нашу  мову  прийшло  багато  вельми  об’ємних  термінів.  Так,  наприклад,  ХУЦКА  означає  нахабну,  цинічну  і  відверту  брехню,  якою,  до  речі,  майстерно  володіють  українець  по  мамі  Порошенко  і  українка  по  чоловіку  Тимошенко.  Термін  ЖИД  теж  входить  у  блок  таких  слів,  але  він  є  стародавнім,  хоча  ужиток  його  принципово  і  змінився.  

У  2007  році  росіянин  Юрій  Мухін    (видатний  дослідник  історії,  автор  більше  80  книг)  видав  історичне  дослідження  «Убийство  Сталина  и  Берия».  В  цій  книзі  є  Глава  9.  Третій  клас.  Автор  висунув  теорію,  що  Людство  окрім  традиційних  поділок  по  расам,  націям,  державам  тощо,  у  соціально-етичному  відношенні  ділиться  на  три  класи,  а  саме:
1  клас  =  Люди:
2  клас  =  Обивателі;
3  клас  =  Жиди.
Автор  ретельно  обґрунтовує  своє  твердження:  [i]«жид  -  это  не  национальность,  а  человек  особых  моральных  устоев».[/i]
Нема  ніякої  рації  переказувати  зміст  книги  та  авторської  позиції,  адже  з  його  книгою  легко  ознайомитися  в  Мережі,  але  слід  підкреслити,  що  автор  побудував  своє  дослідження  на  колосальному  інформаційному  масиві  фактів  як  у  часовому  лазі  (від  царя  Гороха  та  майже  до  дати  виходу  книги),  так  і  у  практично  всіх  сферах  життя  та  діяльності  людини.  Книга  адресована  росіянам,  але  питання,  які  в  ній  проявленні,  повністю  відносяться  до  України,  особливо  до  сьогодення  України.
Для  того,  щоб  всі  зрозуміли  суть  справи,  я  наведу  тільки  основні,  на  мій  погляд,  цитати  із  цієї  книги  що  відносяться  до  порушеної  мною  Теми    (через  повагу  до  автора  вони  наводяться  на  мові  оригіналу):
[i]«Сами  жиды,  причем  любых  национальностей,  пытаются  внушить  остальным  мысль,  что  термин  «жид»  является  презрительной  кличкой  любого  еврея  и  только  еврея.  Причем  жиды  иных  национальностей  таким  утверждением  отводят  обвинение  в  жидовстве  от  себя.  А  жиды  еврейской  национальности  этим  утверждением  прячут  свое  жидовство  за  якобы  общей  нелюбовью  «некультурных  людей»  к  евреям.»
«…люди  третьего  класса  не  знают  меры  в  получении  удовольствий  от  удовлетворения  инстинктов:  они  совокупляются,  но  не  имеют  детей,  т.е.  совокупляются  только  ради  совокупления;  они  ради  спасения  собственной  жизни  или  даже  ради  удовлетворения  естественных  надобностей  готовы
убить  кого  угодно;  для  удовлетворения  последнего  инстинкта  они  гребут  под  себя  больше,  чем  могут  усвоить,  даже  если  другие  вокруг  умирают.  Инстинкт  лени  у  них  гипертрофирован:  они  ненавидят  работу  в  принципе  и  стараются  жить  за  счет  других  людей.    …сегодня  на  экране  правят  бал  организмы  именно  третьего  класса.»
[/i]
Таким    чином,  автор  показує,  що  ЖИД  є  гіпертрофованим  і  багатоаспектним  паразитом  без  прив’язки  до  будь-якої  національності.  Не  можу  не  привести  останню  цитату  автора,  якою  закінчується  у  нього  гл.9,:
[i]«Но  сегодня  мы  видим,  как  в  республиках  повыползали  жиды  «коренных  национальностей»  с  алчным  стремлением  паразитировать  на  чем  угодно  -  на  своем  народе,  на  ресурсах,  на  своей  продажности.  Причем  кое-где,  скажем,  в  Латвии,  они  довольно  запросто  давят  и  еврейских  жидов,  не  говоря  уже  об  остальных  евреях.  Жид  -  это  не  нация,  жид  -  это  мораль  и  это  надо  всегда  помнить.»[/i]
Це  автор  говорив,  нагадую,  у  2007  році.  Щось  змінилося  з  того  часу?  В  Україні  –  ні,  тільки  все  стало  ще  страшніше:  практично  вся  Влада,  від  депутатського  корпусу  та  до  самого  Президента  є  представниками  Третього  класу  абсолютно  незалежно  від  національності.

Якщо  тепер  цю  концепцію  Трьох  класів  примірити  до  пана  Зеленського,  то  слід  визнати,  що  він  явно  відноситься  до  1-го  класу  і  ніяк  не  може  бути  жидом.  Особливо  якщо  подивитися  як  його  мочать  на  ТіВі  жиди  єврейської  національності.
Історія  Людства  знає  багато  прикладів,  коли  в  становленні  певної  нації  чи  народу,  у  розвитку  певної  культури  видатну  роль  грали  представники  іншої  національності.  На  думку  зразу  приходить  приклад  сліпого  українця  Василя  Єрошенка,  який  став  класиком  японської  поезії  та  єврея  Пінхаса  Весклера,  який  в  якості  Діда  Панаса  був  багато  десятиліть  українським  казкарем  на  радіо  –  чудово  говорив  тільки  українською,  російську  мову  не  знав  (його  голос  і  зараз  бринить  у  моїй  пам’яті).
Чи  зможе  пан  Зеленський  поповнити  список  цих  видатних  людей?  Не  знаю.  Це  залежить  виключно  від  нього.  Хоча  надії  на  це  він  і  почав  давати,  але  поки  що  це  тільки  надії.  (До  речі:  ви  звернули  увагу  на  те,  що  Квартал  поступово,  повільно  і  невимушене  став  частіше  використовувати  українську  мову?).
Я  фактично  закінчив  свій  аналіз  феномену  пана  Зеленського.  Залишається  зробити  підсумок.  Зроблю  це.
09.01.2019.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821050
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.01.2019
автор: Левчишин Віктор