«Спасибі» тим, хто в мене є!
Моя рідня – мій скарб безцінний…
У ній усе життя моє,
Їй шлю я свій привіт уклінний.
За віру «Дякую» Тобі,
Єдиний, милостивий, Боже.
Що захищаєш від злоби,
Бо жити з нею нам не гоже.
Уклін Вам, друзі, за плече,
Завжди його я відчуваю.
Хоча ріка удаль тече,
Я теж про Вас всіх пам’ятаю!
Спасибі пам’яті, що є,
Спасибі розуму і долі!
Кожна з них щастя додає,
Ростить врожай на нашім полі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821085
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 12.01.2019
автор: Віталій Назарук