Вектор

Світ  розділяється  на  паралелі  
Втискує  ззовні  дивні  тлумачення  
Ніби    життя  це  блукання  в  пустелі
Де  віднаходиться  внутрішне  бачення

Рву  на  частини  буденну  свідомість
Все  зрозумівши  без  зайвого  натяку
Стримує  струмінь  думок  невідомість  
Вектор  тепер  в  зворотньому  напрямку

Світло  всередині  ,  світло  напроти
Дуже  незвично  залишитись  звільненим
Щось  перетнулось  долі  супроти
І  без  вагання  стало  спорідненим

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821165
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.01.2019
автор: skif.art